avangard-pressa.ru

Виконати практичні завдання. 1. Запишіть прийменникові сполучення українською мовою - Социология

1. Запишіть прийменникові сполучення українською мовою.

В рассрочку, приняться за работу, поставить в пример, принять во внимание, принять к сведению, в двух шагах, в течении дня, с марта по июль, подготови­­­ться к екзамену, стремиться к устеху, забота о ближнем, предупреждать об опасности, ввести в состав, согласно приказу, соответственно приказу, при любой погоде, на следующий день, ввойти в комнату, читать на украинском языке, в ваш адрес.

2. Запишіть прийменникові сполучення українською мовою.

По приказу, по правилам, по указанию, по случаю, по инициативе, исследования по маркетингу, по заказу, прислать по адресу, прийти по делу, встречаться по выходным, по всем направлениям, меры по улучшению условий труда, курсы по изучению английского языка, по истечении времени, по прибытии, переслать по почте, предоставить по возможности, приказ по университету, коллеги по работе.

3. Розкрийте дужки і поясніть вибір прийменників.

1.Плани (щодо, по, в, з ) (захоплення злочинців) 2.Можливості (у, по, щодо ) (одержання засобів для виробництва наркосировини). 3. Відмовити (по, із-за, через, у зв’язку з ) (відсутність доказів). 5.Прийняти заяву (згідно з, по, через, із-за) (чинне законодавство). 6.Подати інформацію (про , по, в ) перетин кордону. 7. Звітувати (по, про, з) (перебування у відрядженні). 8. Ув’язнений (згідно з, по, у, за, зі ) ( стаття). 9. Я прийшов ( у, щодо, по, у зв’язку з) (справа).

4. Напишіть твір на тему ,,Вмирає все в житті та не вмирає слово”. (А. Малишко). Підкресліть сполучники.

ПЛАН 19-20

Тема: Власні назви у професійному мовленні

Мета:поглиблення і розширення знань щодо вживання великої літери та основних правил правопису слов’янських прізвищ; закріплення набутих умінь і навичок передавання звуків у слов’янських прізвищах; сприяння виробленню умінь написання у прізвищах слов’янського походження прикметникових суфіксів і закінчень.

1. Велика літера у власних назвах.

2. Правопис та відмінювання українських прізвищ, імен та імен по батькові у документах.

3. Переклад російських прізвищ українською мовою.

4. Доручення.

Основна література: 1-8.

Додаткова література: 12-21

Методичні поради

У першомупитанні необхідно зауважити, що власні назви – невід’ємний атрибут будь-якої документації, що вимагає від кожного професіонала розуміння їх особливого статусу. Річ у тім, що на відміну від загальних назв власні назви не мають лексичного значення, проте виконують дві найважливіші соціальні функції: адресну й інформативну, тобто охоплюють велике коло асоціацій і несуть низку різноманітної інформації – національної, історичної, географічної, лінгвістичної, що у багатьох випадках зумовлює зміст, характер, соціальні дії і вчинки конкретного об’єкта. Під час складання ділових документів дотримуються усталених правил вживання великої літери.

Відповідаючи на другепитання, потрібно сказати про те, як відмінюються українські та слов’янські прізвища іменникового типу, що належать до іменникових відмін, і які зміни приголосних відбуваються при цьому у давальному та місцевому відмінках. Особливу увагу зверніть на принцип статевої ідентифікації при відмінюванні прізвищ, що належать до другої відміни. При вивченні прізвищ прикметникового типу, зверніть увагу на відмінювання прізвищ типу на -ий, -ій (чоловічого роду); -а, -я (жіночого роду); -ов, -ев, (-єв), -ів(-їв), -ин (-ін); а також відзначте, чи відмінюються чоловічі й жіночі прізвища на -их, -ово, -аго; іншомовного походження на -а, -е, -є, -і, -ї, -о, -у, -ю; складні чоловічі та жіночі прізвища іменникового походження.

Зверніть увагу на правопис імен у документах, у яких не подвоюються приголосні, на відміну від російської мови (Иннокентий – Інокентій, Ипполлит – Іполіт, Кирилл – Кирило, Филипп – Пилип, Савва – Сава, Агриппина – Агрипіна, Агнесса – Агнеса, Инесса – Інеса тощо). Подвоюються приголосні в іменах: Ганна, Віолетта, Анна, Інна, Жанна, Жаннета, Алла, Елла, Аполлінарія, Емма, Аполлінарій, Ізабелла, Сусанна, Аполлон, Палладій, Віссаріон, Геннадій, Белла, Нонна, Римма, Стелла, Іванна, Маріанна, Бетті, Джонні, Еммануїл, Паладій, Аполлінарія, Васса тощо.

Заслуговує уваги правописна система імен в обох мовах. В українській мові, на відміну від російської, в іменах після м’яких приголосних перед я, ю, є, ї м’який знак не пишеться (Емельян – Омелян, Ульяна – Уляна, Татьяна – Тетяна). Апостроф не пишеться в іменах: Дем’ян, Лук’ян, Валер’ян, Мар’ян, Дар’я, В’ячеслав. Також апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний: Святослав.

Необхідно пам’ятати про чергування приголосних г, к, х, на з, ц, с у давальному та місцевому відмінках при відмінюванні жіночих імен, що належать до I відміни (Ольга – Ользі, Наталка – Наталці). Чоловічі імена типу Прокіп, Сидір, Тиміш, Федір, Антін, Нечипір, у непрямих відмінках змінюють і на о: Прокіп, Прокопа, Прокопу, Прокопа, Прокопом, Прокопові(-у), Прокопі, Прокопе. Виняток: Лаврін – Лавріна, Олефір – Олефіра, Аверін – Аверіна.

Будьте уважні при творенні та правописі імен по батькові. Так чоловічі імена по батькові мають суфікси: а) -ович, -йович: Богданович, Миколайович; б) -ич, ( -іч) та подвійну форму: Лука – Лукич, Лукович; Хома – Хомич, Хомович; Сава – Савич, Савович; Яків – Якович, Яковлевич; Кузьма – Кузьмич, Кузьмович; ; Ілля –Ілліч , Ількович. При творенні жіночих імен по батькові до основи власних імен чоловічого роду додаються суфікси -івна, -ївна: Іллівна, Вікторівна, Віталіївна, Сергіївна. У діловому мовленні імена, імена по батькові треба вживати у формі звертання.

Розглядаючи третє питання, потрібно зазначити, прізвища, що прийшли зі слов’янських мов, в українській мові не перекладаються. Їхня вимова передається українською графікою, яка має свої особливості. З’ясуйте, як українською графікою передаються російські прізвища з літерою е, ё, и, ы; написання м’якого знака та апострофа.

Готуючись дочетвертогопитання, треба пам’ятати, що доручення – це документ, за яким приватна, офіційна особа чи організація надає право іншій приватній, офіційній особі чи організації на законних підставах здійснювати від її імені певні юридично значущі дії або представницькі функції з третіми особами і цим створювати для останнього правові наслідки. Залежно від обсягу і змісту повноважень, що надаються представникові, вирізняють три види доручень: разові, спеціальні та генеральні.